Официальный сайт Труханова Геннадия Леонидовича

Социальные проекты / Город детей / Город детей ТВ

3 июля 2009 - ДЮКи святкують початок канікул

Часть 1

Часть 2

Часть 3

Розпочалося літо, а разом з ним – і канікули у школах - найулюбленіший період усіх дітей. Разом з тим є ще один привід для радощів – міжнародний день захисту дітей. Він був заснований ще в 1949 році. Він одразу ж набув популярності у всьому світі.  Напевно, з початку він мав дещо інше значення, але сьогодні, це – таке собі свято, свято усіх дітей, незалежно від віку, раси, соціального та матеріального становища їх батьків. Зазвичай усі отримають подарунки, гарний настрій та заряд позитивної енергії, ну може і на не на все літо, але те що надовго – це точно. Принаймні саме так було в школі № 14. Тут вже четвертий рік поспіль першого червня проходять спортивні змагання між школами мікрорайону. Цього разу шкіл було аж шість. Від цього, звичайно, міцніше дух суперництва і жага до перемоги, але усе було дуже дружньо, весело та справедливо.  

«Конечно, когда мы планировали праздник, спортивные эстафеты, мы учитывали, чтоб это было безопасно для детей, чтоб им было комфортно, чтоб они не устали и в то же время, чтоб им было интересно».

Таку добру традицію у цій школі започаткував депутат Одеської міської ради, голова постійної комісії у справах молоді та спорту Геннадій Труханов. З того часу, спортивні змагання, присвячені дню захисту дітей,  відбуваються за його постійної підтримки та безпосередньої участі.  

Геннадій ТРУХАНОВ, депутат Одеської міської ради, голова постійної комісії у справах молоді та спорту:

«Я хотел бы поздравить всех с днем защиты детей. И, наверное, правильнее было бы говорить не «защиты», я бы его переименовал на день заботы о детях. Это день, когда мы проявляем повышенную заботу о детях, эта забота должна быть ежеминутной, ежечасной. Я поздравляю всех с этим праздником. Дети  - действительно наше будущее, давайте их любить и растить в доброте и мире».

«Это день, который напоминает нам ещё раз, что мы должны очень бережно относиться к детям. Это самый тяжелый труд – вырастить ребенка, потому что это такой долгий путь, такая долгая дорога. Я хочу пожелать, чтобы наши дети росли в добре, в тепле, чтобы у них были родители, чтобы люди относились к детской проблеме с пониманием и, в конце концов, чтоб этой проблемы просто не существовало».

Поки одні змагалися у спорті – інші змагалися у малюванні. Свої таланти та здібності демонстрували молодші діти. До того ж, концертну програму для учасників та гостей святкових заходів цього дня підготували вихованці дитячо-юнацького клубу, чи простіше кажучи ДЮКу. Саме так його знають у нашому місті. ДЮК був створений у чотирнадцятій школі чотири роки тому, знову ж таки за ініціативи Геннадія Труханова. Пізніше, другий ДЮК депутат відкрив в школі номер шістдесят шість.

Геннадій ТРУХАНОВ, депутат Одеської міської ради, голова постійної комісії у справах молоді та спорту:

«В нашем мире сегодня происходят большие перемены. С одной стороны - мы стали самостоятельными, или как говорят «самостийными». С другой стороны, мы стали настолько «самостийными», что забыли, что у нас есть дети в государстве. Всё, что было хорошего в старые времена, группы продленного дня, бесплатные кружки и секции, всё это в больше степени было закрыто. Поэтому возникла идея создания вот таких ДЮКов, это замена тем же группам продленного дня, кружкам, студиям, клубам. Это всё, что было в старые времена, я ничего не придумывал, не изобретал».

Так, це щось схоже на таке явище радянської школи як «продльонка», але краще, тут не просто роблять домашнє завдання після уроків, тут народжуються мрії, виховуються таланти та просто формуються чесні і відкриті діти.

Дитячо-юнацький клуб працює на базі чотирнадцятої школи, але як з’ясувалося відвідувати його секції можуть діти й з інших шкіл, взагалі усі школярі, які побажають. До того ж, заняття проводяться безкоштовно. Для цього створені усі умови.

Розклад занять у секціях ДЮКу складений таким чином, щоб діти після шкільних уроків, якщо побажають, могли навідуватися до кількох гуртків. Так вони мають можливість знайти саме те, що їм найбільш цікаве та й просто спробувати свої сили у багатьох напрямках, адже діючих секцій у дитячо-юнацькому клубі – цілих вісім.

Для того, щоб займатися у секціях ДЮКу не обов’язково мати особливий талант, необхідне одне лише бажання і трохи зусиль. Різноманітність секцій дає змогу кожному знайти те, що йому до смаку. Тут є гурток «Умілі ручки». Діти власноруч виготовляють дуже гарні та охайні речі, вони вчаться бути уважними та кмітливими. До того ж відомо, що робота руками дає змогу розслабитися, зняти напругу і покращити настрій. Це важливо для всіх, особливо для дітей.

У ДЮКах працюють справжні знавці своєї справи, уважні до кожної дитини та її індивідуальних здібностей. Бажає дитина навчитися, наприклад, малювати – навчиться. Вчитель допоможе зробити це саме так, як цікаво їй, як вона хоче. Оком не моргнете, дитина буде малювати, може, Пікассо вона й не стане, хоча може й стане….В будь-якому випадку, навички малювання у житті завжди знадобляться.

Музична студія теж здивувала нас, точніше здивувала кількість дітей, які люблять музику не тільки слухати, але й створювати. Вони не просто співають, вони бажають знати нотну грамоту та вчитися музиці по-справжньому.

Танцювальна секція продемонструвала свою майстерність на самому святі. Вони підготували декілька костюмованих номерів. Гості були у захваті і не дивно, адже ці діти лауреати та призери багатьох міських, обласних та навіть всеукраїнських конкурсів.

До того ж, на святі свої вміння, спритність та гнучкість показали й вихованці акробатичної студії. Це було - щось дивовижне. 

Результати роботи ДЮКу, звичайно, не в перемогах на різних конкурсах, нагородах та кубках. Найголовніше - щира зацікавленість школярів. На наш погляд, яскравий приклад роботи ДЮКів - народжує віру в дітей, ми маємо допомогти їм розвиватися. Адже створюючи подібні секції та клуби, усіляко  підтримуючи їхню ідею, ми дійсно піклуємося про наше майбутнє, про те, в якому суспільстві житимуть наші діти, про те, яким буде наше місто та взагалі життя кожного з нас через 10 або 20 років.

Ірина Логінова (програма «Місто дітей»)

предыдущая   |   следующая   |   список статей