Официальный сайт Труханова Геннадия Леонидовича

Социальные проекты / Город детей / Семейный переполох

9 июля 2009 - КАЗКОВЕ ДИТИНСТВО

 

Частина 1

Частина 2

Казки існують в світі стільки, скільки й люди, напевно. Спочатку вони були тільки народними, передавалися з вуст в уста, від бабусі онукові, від дідуся - онучці. Пізніше з’явилися письменники, які подарували світові надзвичайні чарівні казки. Усіх об’єднує те, що крізь століття до нас дійшли чудові історії про казкове життя казкових персонажів, вони як і раніше захоплюють людей. Саме казці батьки довіряють найдорожче – дитинство своєї малечі. Напевно, з неї і розпочинається сприйняття цінностей у дитини. Слідкуючи за життям героїв, дитина робить висновки, що є добро, а що зло. Вона розуміє, що поганих персонажів та брехню завжди буде покарано, а сміливість та чесність – нагороджено. І нехай дехто говорить, що це вже не актуально для сучасного світу, – добрі казки досі цінують, люблять та задоволенням читають.

Із казок починається знайомство дитини з літературою, першими прочитаними словами, як правило, стають слова з добре відомих казок.І ось тут головне завдання батьків допомогти дитині обрати правильну книгу, щоб читати їй було легко і дуже цікаво. До того ж казка вчить думати логічно, але все в казці дуже легко і прийнятне для дитячого мислення.

До речі, ще одне корисне зауваження для батьків. Коли обираєте казку для дитини – дивіться для якого віку вона рекомендована. Це важливо.

Справжньою пригодою для дитини може стати театральна казка.Вона відрізняється від простого читання, є свої особливості. Професійні актори знайдуть як донести до дитини не тільки головну думку та мораль казки, але й розважать, піднімуть настрій. До того ж самому театрові притаманні якісь надзвичайні риси, вони додають особливої чарівності виставам.

Карина ШРАГИНА-КАЦ, актриса, зав літературною частиною театру ляльок:

«Театр  - это всегда сказка, почему детей нужно приводить в театр, это всегда волшебство, а детский театр особенно, потому что здесь тайна какая-то существует. Сказка это же тайна, и это желание сказки присутствует, может быть генетически заложено у ребёнка, ему хочется чуда, и это остаётся у взрослых тоже, почему они с удовольствием смотрят эти спектакли».

Казка допомагає дитині у багатьох життєвих ситуаціях. Є такий метод у психології, називається – Казкотерапія. Це ті ж самі, звичайні казки, але направлені вони на якусь проблему. Це може бути казка про ситуації, в які нерідко потрапляє дитина. В ній чітко описуються його почуття, а емоційний світ дітей може бути пов’язаний з будь-якими подіями маленького життя, навіть з тим про які батьки і не здогадуються.

Віталіна РУДКОВСЬКА, психолог центру практичної психології:

«Сказки для сказкотерапии подбираются разные: это могут быть и русские народные и авторские, специально разработанные психокоррекционные сказки, и многие другие. Часто психолог предлагает малышу сочинить сказку самостоятельно, это и есть - основа сказкотерапии. Через сказку можно узнать о таких переживаниях детей, которые они сами толком не осознают, или стесняются обсуждать их со взрослыми. Через сказку можно, например, узнать об отношении ребенка-дошкольника, ну скажем, к разводу родителей, появлению братика или сестрички».

Є у казкотерапії спеціальні умови для дітей. Малеча повинна розуміти, що казкова реальність відрізняється від життя. Дитині під силу це десь приблизно в чотири рочки, хоча необхідно враховувати й індивідуальні якості психічного розвитку кожної дитини в кожному окремому випадку. В будь-якому разі, казки тільки на користь.

Карина ШРАГИНА-КАЦ ,актриса, зав літературною частиною театру ляльок:

«Вот скажу уважаемым родителям – обязательно читайте детям сказки, т.е. это непрекращающийся должен быть процесс, в любой момент, когда ребёнок готов, когда по физ.состоянию организма он не бегает, а утих, ему обязательно на ночь просто возьмите как правило. Желательно на ночь, конечно, добрую сказку. Что я посоветую на счёт театра, приводить в театр обязательно, потому что визуальное восприятие совсем другое, нежели слуховое. Но, конечно, лучше сначала ребёнку, 3-4 года, прочесть сказку, а потом её посмотреть в движении, потому что ребёнок тогда будет гораздо спокойнее и осмысленнее смотреть».

Віталіна РУДКОВСЬКА, психолог центру практичної психології:

«Хотелось бы обратиться к родителям, дедушкам и бабушкам. Не забывайте читать детям и внукам сказки, откройте для них этот удивительный мир. Помните, что сказка поможет решить любую психологическую проблему. Она, конечно, не станет панацеей от всех бед, это не чудо-пилюля, которую проглотил и всё прошло. Это серьезная, кропотливая работа, эффект от которой со временем обязательно будет».

Ми, вже як професійні дослідники казки, від себе хочемо додати. Навіть, коли дитина  вміє вільно читати, не варто забувати таку добру традицію як сімейні читання казок. Вони допомагають родині стати міцнішою, зблизитися саме душею. Адже в казці, відомій нам з дитинства, є найголовніше - добро, тепло та серце, все це і є життям.

Автор: Ірина Логінова (програма «Сімейний переполох»)

предыдущая   |   список статей