Официальный сайт Труханова Геннадия Леонидовича

Социальные проекты / Город детей / Семейный переполох

23 марта 2009 - ДИТИНА ТА КОМП`ЮТЕР

 

Комп’ютер у сучасному житті вже не є  дивом технічної думки, навіть язик не повертається назвати його, як раніше говорили наші батьки, - лише електронно - обчислювальною машиною. Сьогодні він частина нашого буття. Окремий мозок та інтелект.

Усіх усе влаштовує, все ж таки двадцять перше сторіччя на дворі, ось тільки батьки все частіше говорять про те, що дітей не відірвати від комп’ютерів. Вони замінюють ним заняття спортом, живе спілкування із рідними та друзями, живуть життям персонажів іграшок, до яких вони, м’яко кажучи, не байдужі. Спеціалісти, у свою чергу, теж б’ють тривогу, дитячій зір та психіка потерпає від найстрашнішого комп’ютерного „вірусу” – комп’ютерної залежності. Деякі батьки  панікують, деякі -  вважають це просто схильністю спеціалістів усе перебільшувати.

 

 

Ось тут ми і спробували з’ясувати, хто ж правий, та де вона, та золота середина, що дозволить спілкування із комп’ютером, але й не нашкодить? Ми відшукали відповіді на ці питання. Пішли до поліклініки Філатова, спілкувалися із офтальмологом. І ось що з’ясували.

Ірина Бойчук, лікар-офтальмолог вищої категорії клініки очних хвороб ім. Філатова

«Отчасти, мысль о том, что компьютер вреден - правда, потому что компьютер является раздражителем для любого человека, раздражителем световым, по экрану бегают изображения, сам экран тоже работает с определенной частотой. Необходимо отметить, что частота экрана должна не превышать, или не должна быть ниже 70-80 герц. Это наиболее хорошая частота, которую переносит зрительный аппарат глаза и головной мозг».

Існують ще декілька простих правил „безпечного” з точки зору медиків користування комп’ютером.

По-перше, і напевно найголовніше – часовий, чи точніше навіть, хвилинний,   регламент перебування біля монітору. Трохи погралися, чи попрацювали – зробіть спеціальні вправи для очей. Можна просто обертати довкола зіницями і дуже швидко та часто моргати. Це трохи зніме напругу та зволожить око. Але все ж таки, дозуйте перебування за комп’ютером, особливо, якщо це дитина.

Ірина Бойчук, лікар-офтальмолог вищої категорії клініки очних хвороб ім. Філатова

«Обычно мы рекомендуем детям пребывать за компьютером  не более часа с промежутком в 15 мин, правда, это зависит еще от возраста ребёнка, это я сказала средне для детей 10-12 лет. Детям поменьше - 7-8 лет лучше ещё меньше 30-15 минут и 20 минут перерыв.

Кроме того игры на компьютере и работа на компьютере должна проходить в хорошо проветриваемом помещении, потому что наши глаза реагируют на количество кислорода. Мониторы конечно лучше ж/к, однако, и ж/к мониторы не защищают ребёнка от световой энергии, которая влияет на его глаза и мозг».

«Ребёнок может находиться возле компьютера в таком возрасте не более 15-20 минут под строгим наблюдением родителей, и естественно, информация, которой пользуется ребёнок в это время за компьютером, должна строго отслеживаться родителями. Естественно, в таком возрасте ребёнку оборудовать его детское место рабочее, или тем более помещать компьютер в его комнату не нужно, даже категорически воспрещается».

Мало того, що завдання в школі дуже часто тепер можна та й необхідно виконувати в електронному вигляді, та й ще існують такі батьки - прихильники комп’ютерного виховання. Вони вважають, що розвивати дитину можна за допомогою комп’ютерних іграшок. Власно, десь вони дуже віддалено, але мають таки рацію, коли ми готували матеріал, то знайшли дуже багато різних точок зору. Хтось вважає, що вони розвивають проворність дитини та концентрують її, хтось – навпаки..

«Мнение о том, что компьютерные игры, компьютерные программы помогают развить ребёнку какие-то вот более глубокие навыки, умения, в том числе и развивают вот мелкую моторику руки очень сильно преувеличены. По большому счету, и можно даже сказать, на самом деле, пользование мышкой, клавиатурой практически никак не влияет на развитие мелкой моторики руки».

Якось у магазині нам у руки попався комп’ютерний диск із написом „Дітям віком від року до трьох”. Чесно кажучи, не зрозуміло, навіщо такій малечі взагалі комп’ютер. У психолога ми знайшли відповідь на це питання. Доки дитинка в комп’ютері, вона зайнята і батькам не заважає. Програми для зовсім маленьких на щастя вимикаються автоматично через 5-10 хвилин, але ж старшу дитину навряд чи задовольнять п’ять чи десять „комп’ютерних” хвилин, вони повільно переростають у години....багато годин.  

«Значит в своё время , когда ребёнок имел неограниченный доступ к компьютеру и родители это не контролировали, скорее всего родители были чем-то заняты, пришли с работы, занимались своими делами, говорили по телефону. Значит,  в какой-то момент им это было очень удобно, и они этот момент упустили».

Звичайно до такого, щоб дитина пропадала біля комп’ютеру доводити ніяк не можна. Це справжня залежність, яку необхідно буде лікувати. І часу така психологічна реабілітація потребує багато, може рік, а може й більше. Але батьки повинні розуміти, проблема у першу чергу в них, а не в дитині, та й починати щось змінювати необхідно з себе, зі свого ставлення до малечі, з великого терпіння та розуміння. Напевно, краще навіть звернутися до психологів чи психотерапевтів, робота над собою та над стосунками із дитиною дуже тонка та делікатна.

 Ірина Логінова (програма ТРК «ГЛАС» «Сімейний переполох)

следующая   |   список статей